Українська версія сайту

До Дня боротьби за права кримськотатарського народу

19-05-2015

18 травня 2015 року в юридичному ліцеї імені Ярослава Кондратьєва  викладач історії Довгань Ю.В. провела урок пам'яті присвячений  Дню боротьби за права кримськотатарського народу – 71-ї річниці депортації кримських татар 18 травня.

Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Анексія Криму Російською Федерацією у березні 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Окупаційна адміністрація Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари відзначали в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції та під наглядом гелікоптерів.

Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня.

Депортація  кримськотатарського населення  розпочалася  о 3 годині ранку  18 травня 1944 року  і завершилася, в основному, 20 травня.

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180  014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів.

 Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого "антирадянського елементу" заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

Загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також 2882 росіян, українців, циган, караїмів та представників інших національностей, яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.

Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня, певна частина кримських татар в дорозі загинула. Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав Радянської армії. Протягом 1945 – 1946рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму. В усіх спецпоселенців-військових вилучалися військові квитки, їм заборонялося носити зброю. При цьому старші офіцери залишалися на службі, тоді як старші офіцери-політпрацівники та співробітники карних органів відправлялися на спецпоселення.

Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

Починаючи із 1968р. розпочався процес організованої репатріації кримських татар до Криму. В кінці 1960-х – на початку 1970-х рр. цим шляхом повернулися додому понад 200 родин, ще стільки саме прибули самостійно. До початку масового повернення наприкінці 1980-х рр. в Криму проживало приблизно 7 тис. кримських татар.

14 листопада 1989р. Верховна Рада СРСР  прийняла Декларацію “Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав”, а 7 березня 1991 року – Постанову “Про скасування законодавчих актів у зв’язку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року “Про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення, та забезпечення їхніх прав”. Відтак відновлення за рахунок держави майнового та іншого стану репатріантів, яким цей стан був до моменту депортації, набувало необхідної легітимності.

Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014р. Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 “Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави”, якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.

 

Важливо

Інші навчальні підрозділи

Навчально-наукові інститути:
- №1 (Київська обл., с. Віта Поштова)
- №2 (вул. Ірини Бекешкіної, 3)
- №3 (пл. Солом'янська, 1)
- заочного та дистанційного навчання
Інститути та факультети:
- Інститут підготовки керівних кадрів та підвищення кваліфікації
- Прикарпатський факультет (м. Івано-Франківськ)
Інші навчальні підрозділи:
- Київський центр первинної професійної підготовки "Академія поліції"

Контакти

Поштова адреса:

Пошта НАВС

03151, м.Київ, просп. Повітрофлотський проспект, 53

Електронна пошта:

Email НАВС

(для офіційних документів)
[email protected]

Телефони для довідок:

Телефон НАВС

Чергова частина
телефон/факс
+ 38 (044) 249 09 53

X
X