ЗНО з української мови і літератури: особливості тесту 2015 року.

Завданням зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури є оцінка підготовленості учасників тестування з метою конкурсного відбору для навчання у вищих навчальних закладах. Зміст сертифікаційних робіт ЗНО базового та поглибленого рівнів визначається на основіПрограми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти.

СЕРТИФІКАЦІЙНА РОБОТА ЗНО БАЗОВОГО РІВНЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

Сертифікаційна робота базового рівня з української мови і літератури містить 58 завдань, на виконання яких буде відведено 150 хвилин.Тест ЗНО з української мови і літератури базового рівня складається із завдань трьох форм: завдань з вибором однієї правильної відповіді, завдань на встановлення відповідності та завдання з розгорнутою відповіддю.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді – до кожного із завдань подано чотири або п’ять варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей А.

Тест містить 48 завдань цієї форми (№1–23*, 29–33*, 34–53), що будуть оцінені в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано.

Завдання на встановлення відповідності - до кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити "логічні пари"). Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання правильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.

До базового тесту з української мови і літератури включено 9 завдань цієї форми (№24–28*, 54–57), що будуть оцінені в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність ("логічну пару"); 0 балів, якщо не вказано жодної правильної логічної пари або відповіді на завдання не надано.

Завдання з розгорнутою відповіддю (№58*) - завдання цієї форми передбачає створення учасником зовнішнього незалежного оцінювання власного аргументативного висловлення на дискусійну тему в бланку відповідей Б.

Увага! * – завдання з української мови, результат виконання яких буде зараховуватися якдержавна підсумкова атестація. Завдання з розгорнутою відповіддю оцінюється від 0 до 20 балів за критеріями змісту та мовного оформлення:

1. Теза: 0, 1 або 2 бали.

2. Аргументи: 0, 1 або 2 бали.

3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва: 0, 1 або 2 бали.

3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя: 0, 1 або 2 бали.

4. Логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали.

5. Висновок: 0, 1 або 2 бали.

6а. Орфографія та пунктуація: 0, 1, 2, 3 або 4 бали.

6б. Лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2, 3 або 4 бали.

До уваги учасників тестування! Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, буде оцінено в 0 балів. Роботу обсягом до 100 слів буде оцінено в 0 балів.

Максимальна кількість балів, яку може набрати учасник ЗНО, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з української мови і літератури базового рівня, – 104.

СЕРТИФІКАЦІЙНА РОБОТА ЗНО ПОГЛИБЛЕНОГО РІВНЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

Сертифікаційна робота з української мови і літератури поглибленого рівня містить 74 завдання. 58 завдань тесту мають базовий рівень складності, 16 – поглиблений. На виконання роботи учасникам ЗНО буде відведено 210 хвилин (150 хвилин на виконання завдань базового рівня та 60 хвилин на виконання завдань поглибленого рівня). Сертифікаційна робота з української мови і літератури поглибленого рівня складається із

завдань п’яти форм: завдань з вибором однієї правильної відповіді, завдань на встановлення відповідності, завдань на встановлення правильної послідовності, завдань з короткою відповіддю, а також завдання з розгорнутою відповіддю.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді - до кожного із завдань подано чотири або п’ять варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив правильну відповідь у бланках відповідей А (базовий рівень) і А+ (поглиблений рівень).

Тест містить 52 завдання цієї форми (№1–23*, 29–33*, 34–53 – базовий рівень, №59–62 – поглиблений рівень), що оцінюється в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано.

Завдання на встановлення відповідності – до кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити "логічні пари"). Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання правильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А (базовий рівень). Тест містить 9 завдань цієї форми (№24–28*, 54–57 – базовий рівень), що будуть оцінені в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність ("логічну пару"); 0 балів, якщо не вказано жодної правильної логічної пари або відповіді на завдання не надано.

Завдання на встановлення правильної послідовності - до кожного завдання подано перелік явищ (фактів), позначених буквами, які потрібно розташувати в правильній послідовності, де перше явище (факт) має відповідати цифрі 1, друге – цифрі 2, третє – цифрі 3, четверте – цифрі 4. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання правильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Г) у таблиці бланка відповідей А+ (поглиблений рівень).

Тест містить 4 завдання цієї форми (№63–66 – поглиблений рівень), що будуть оцінені в 0, 1, 2 або 3 бали: 3 бали, якщо правильно вказано послідовність усіх подій; 2 бали, якщо вказано першу та останню події; 1 бал, якщо вказано або першу, або останню подію; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь або відповідь на завдання не надано.

Завдання з короткою відповіддю - завдання цієї форми передбачає відповідь на поставлені до тексту запитання з використанням інформації з тексту, а також застосування знань і вмінь з курсу української мови. До кожного завдання учасник зовнішнього незалежного оцінювання має самостійно сформулювати відповідь і записати її в бланку відповідей Б+ (поглиблений рівень). Тест ЗНО з української мови і літератури поглибленого рівня містить 8 завдань цієї форми (№67–74 – поглиблений рівень), що будуть оцінені в 0, 1, або 2 бали: 2 бали, якщо надано повну правильну відповідь на поставлене запитання; 1 бал, якщо надано неповну відповідь; 0 балів, якщо відповідь відсутня або вона не правильна.

Завдання з розгорнутою відповіддю (№58* – базовий рівень) - завдання цієї форми передбачає створення учасником зовнішнього незалежного оцінювання власного аргументативного висловлення на дискусійну тему в бланку відповідей Б (базовий рівень).

Увага! * – завдання з української мови базового рівня, результат виконання яких буде зараховуватися як державна підсумкова атестація. Завдання з розгорнутою відповіддю оцінюється від 0 до 20 балів за критеріями змісту та мовного оформлення:

1. Теза: 0, 1 або 2 бали.

2. Аргументи: 0, 1 або 2 бали.

3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва: 0, 1 або 2 бали.

3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя: 0, 1 або 2 бали.

4. Логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали.

5. Висновок: 0, 1 або 2 бали.

6а. Орфографія та пунктуація: 0, 1, 2, 3 або 4 бали.

6б. Лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2, 3 або 4 бали.

До уваги учасників тестування! Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, буде оцінено в 0 балів. Роботу обсягом до 100 слів буде оцінено в 0 балів.

Максимальна кількість балів, яку може набрати учасник ЗНО, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з української мови і літератури поглибленого рівня, – 136.

 

Алгоритм написання власного висловлення

Щоб раціонально побудувати свою діяльність на цьому етапі, варто передусім уважно ознайомитися з умовою тестового завдання , яка йде після формулювання теми.

Традиційною в останні роки проведення ЗНО стала така умова: Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (зазначте автора й назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки. Роботу запишіть на бланку Б. У разі потреби використовуйте чернетку. Орієнтовний обсяг роботи – 1 сторінка (200-250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.

Як бачимо, для формулювання характерна чіткість в умовах, які слід виконати, щоб робота вважалася такою, що відповідає заданим критеріям. Таким чином, від вас пр. написанні твору-роздуму вимагається ні більше ні менше, як написати твір, у якому чітко й послідовно будуть дотримані всі умови завдання.

Зараз розгляньмо розташування частин твору, де першою частиною йде теза. Такий алгоритм керований логікою почергового введення аргументів до тези й прикладів до аргументів. Його схема і логіка така: Теза. Я думаю так! Аргумент 1. Я так думаю, тому що… Приклад до аргументу 1. Мої міркування найточніше ілюструє такий приклад… Аргумент 2. Я так думаю, тому що… Приклад до аргументу 2. Мої аргумент найточніше може проілюструвати такий приклад… (Аргументи 3, 4, 5…, приклади 3, 4, 5, висновки до них )… Загальний висновок.

Отже, думка про те, що послідовно стверджується низкою доказів, які виразно ілюструються прикладами, що дозволяє робити висновок про виправданість мого погляду на…(виправданість думки, висловленої в темі; невиправданість думки, висловленої в темі; часткову справедливість (істинність) думки, висловленої в темі). Варто наголосити, що в цьому алгоритмі намічені всі необхідні, відповідно до умови тестового завдання, точки. Утім, цей алгоритм, як засвідчує практика, доцільно ускладнити. Елементом ускладнення будуть проміжні висновки після аргументів і прикладів. Назвімо їх міні-висновками.

Схематично цей алгоритм буде мати такий вигляд:

Теза.

Аргумент

1. Приклад до аргументу

1. Міні-висновок до аргументу й прикладу

1. Ілюстрація виразно засвідчує, що Аргумент 1 належним чином підтверджує мою тезу.

Аргумент 2. Приклад до аргументу

2. Міні-висновок до аргументу й прикладу

2. (Аргументи 3, 4, 5…, приклади 3, 4, 5, висновки до них ).

Загальний висновок.

Практична виправданість уведення міні-висновків мотивується тим, що після кожного фрагмента доведення тези, тобто після аргументу і прикладу, є можливість узагальнити сказане. Завдяки цьому, по-перше, удасться переконатися в тому, що в попередньому фрагменті доводиться саме теза, по-друге, удасться забезпечити вихід до другого (нового) аргументу або загальних висновків.

 Методичні поради щодо написання власного висловлення

Тести зовнішнього незалежного оцінювання знань з української мови передбачають перевірку вмінь та навичок, якими володіє учень при створенні власного висловлення. Виконання творчого завдання з’ясовує, наскільки учасник тестування уміє сформувати і

грамотно написати зв’язне повідомлення у вигляді тексту, чи може він проаналізувати поставлену проблему , дати свій варіант її бачення та розуміння. Також важливим є вміння логічно структурувати це повідомлення, дотримуючись правил композиційної побудови тексту і відтворюючи всі її рівні.

Отже, що необхідно знати про текст? Як упоратись із написанням творчого завдання? Почнемо з найголовнішого – з тексту. “Текст (лат. textum – зв’язок, побудова, тканина) – зв’язне письмове чи усне повідомлення, що характеризується змістовою і структурною цілісністю й завершеністю, орієнтацією автора на певного адресата. Складниками тексту виступають речення, а також лексико-граматичні засоби зв’язку речень у цілісну комунікативну одиницю” ( Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / за ред. С. Єрмоленко. - К., 2001. - С. - 182).

Отже, текст – це змістова єдність вищого порядку, ніж речення, в ній можливе панорамне розгортання думок, більший обсяг інформації. Для того, щоб думки набули вигляду зв’язного повідомлення, вони мають бути об’єднані однією темою, яка й формує зміст тексту, визначає його структуру, тобто композицію. Структура передбачає дотримання позицій, які вважаються необхідними для кращого сприймання, розуміння й усвідомлення поданої у тексті інформації. Ці позиції відомі: вступ, основна частина, висновок.

Важливо, аби всі думки (й у вступі, й в основній частині, й у висновках) мали між собою логічний зв’язок, який у тексті реалізується граматично. Наші думки, знання, спостереження, споглядання, емоції можуть виражатися вербально - словами, об’єднаними у зв’язний текст. Залежно від характеру викладу думок (тобто мовлення) текст має такі різновиди: роздум, розповідь, роздум.

Формат зовнішнього незалежного оцінювання передбачає написання власного висловлювання у формі роздуму. Як відомо, роздум - такий тип мовлення, який передає хід міркувань мовця, його ставлення до світу, до людей, певних явищ, дій, враження від них. У роздумах відтворюються не лише вербальні здібності мовця, а й його інтелект, обізнаність, психологічні характеристики (тип психіки, темперамент, характер). Як правило, роздум має внутрішню та зовнішню мотивацію, яка стає приводом до міркування (наприклад, якийсь життєвий факт чи подія, прочитана книга чи зустріч із непересічною людиною й ін.).

Для написання власного повідомлення, яке б відповідало логічним, змістовим, композиційним вимогам, слід зрозуміти принципи творення тексту. У висловлюванні, яке ви пишете чи у формі шкільного твору на будь-яку літературну тему, чи у формі власного роздуму, чи репортажу, нарису тощо, завжди має бути проблема - соціальна, психологічна й ін.

Саму постановку проблеми, її формулювання висловлюємо у тезі, яка є важливим текстоорганізуючим - змістовим, композиційним, логічним - ланцюгом розвитку думки. Теза - коротко сформульована провідна думка твору, статті, доповіді, правильність якої необхідно довести. У тезі ми презентуємо гіпотезу висловлення проблеми, тож саме теза є відправним пунктом наших міркувань.

Для того, щоб шлях розгортання думки, її аргументації та резюмування був правильним, слід чітко сформулювати тезу, виголосивши таким чином проблему. Найчастіше теза складається з одного речення, у якому актуалізовано окреслено проблему, яку слід розгорнути, прокоментувати, а власну позицію аргументувати вдало дібраним і застосованим доказовим матеріалом.

Аргументація має бути переконливою і спиратися на такі рівні: логічність доказів та послідовність їх мовної презентації, доречність аргументів, їх життєвість (тобто конкретність, а не абстрактність) та різноманітність. Важливим засобом аргументування є приклади з творів художньої літератури, історичні факти, власний досвід. Однак варто розуміти, що сила цих прикладів не однозначна; більшої уваги у переконанні мають факти з історії чи життя відомих історичних осіб, які є частиною загального історичного досвіду людства. Залучення до засобів аргументації прикладів із художньої літератури збагачує міркування, підсилює авторську позицію і характеризує вас як вдумливого, розумного читача, обізнаного зі світовою літературою як мистецтвом слова.

Однак, не всі пам’ятають зміст творів, що вивчали у школі, не знають літературних героїв та їх творців - авторів. А всі вони могли б стати вашими помічниками, адже обмежень у виборі творів не існує, до ваших послуг увесь контекст світової літератури - від української до зарубіжної. Удало дібрані аргументи з історичного минулого або сьогодення, з творів художньої літератури чи власного життєвого досвіду допоможуть переконати читача в правомірності ваших думок і засвідчать рівень вашої вікової, знаннєвої, суспільної та громадянської компетентності.

Варто ретельно продумати, наскільки застосований вами аргумент виконує покладене на нього смислове навантаження і логічно вписується у хід вашого міркування. Логічність дуже важлива у викладі вашої точки зору й у переконанні опонента в її слушності. Логічність виявляється у композиційному структуруванні етапів розгортання думки, послідовному викладі власних міркувань і наведених аргументів, у дотриманні причинно- наслідкових зв’язків між попередньою та наступною думкою, доречністю використаних фактів, їх смисловою мотивацією.

Окрім логічності важливим змістовим організатором тексту є послідовність викладу думок, яка реалізується дотриманням смислових зв’язків між попереднім і наступним реченнями. При цьому попереднє речення, як правило, є смисловим підґрунтям для подальшого розгортання думки. Допомагають логічно й послідовно передати хід думок автора в тексті вставні слова й словосполучення, які унеможливлюють виявлення власної констатуючої (на мою думку; я вважаю; як мені здається й ін.) та емоційної (на щастя; на радість; на жаль; як не прикро) позиції автора, визначають черговість застосованих аргументів (по-перше; по-друге, у першому випадку; з одного боку; з іншого боку).

Висновок, як правило, конкретніше, ніж теза, яка пропонує гіпотезу вирішення проблеми, абстрактно окреслюючи її ідею. У висновку резюмується чітка позиція автора щодо гіпотетичного розв’язання поставленого питання, і ця позиція є наслідком усього міркування, пошуку потрібної мисленнєвої константи, яка й конкретизується висновком. Допомагають оформити висновок такі слова і вирази: отже; тож; що ж; як бачимо; підбиваючи підсумки; з огляду на сказане; обміркувавши проблему тощо.

Зверніть увагу на те, що кожен висновок чітко акцентує позицію автора, навіть якщо проблема неоднозначна і знайти її розв'язання складно. Висновок, якщо він: 1) сформульований грамотно й конкретно; 2) послідовно випливає із попередніх міркувань; 3) логічно пов’язаний із висунутою тезою, - свідчить про ваше вміння конструювати мислення і, відповідно, мовлення за законами логіки, послідовності, змістовності. А також демонструє навички структурування думки, вміння побачити головне і другорядне, знайти раціональну зернину в обдумуванні поставленої проблеми.

Для кращого усвідомлення поставленого перед вами завдання створити власне висловлення-роздум за поданою темою, тобто виявити рівень сформованості текстотворчих і мовленнєвих умінь і навичок, наводимо перелік тих мовленнєвих компетентностей, якими має володіти випускник під час виконання відкритого завдання з розгорнутою відповіддю.

Він має уміти:

створювати текст-роздум, дотримуючись структури цього типу мовлення, висловлювати власні думки з приводу запропонованої теми;

• логічно викладати власні міркування й доречно та правильно їх аргументувати;

• добирати приклади з літератури, інших видів мистецтва, історії, суспільно- політичного життя й доречно та правильно їх інтерпретувати;

• наводити приклади з власного життя та пояснювати їх у контексті запропонованої теми;

• дотримуватися необхідного стилю мовлення і використовувати відповідний стиль мовлення;

• добирати точні, виразні мовні засоби для вираження думок, грамотно оформлювати висловлювання згідно з правилами орфографії та пунктуації;

• робити вмотивовані висновки.

Якщо при виконанні творчого завдання ви максимально виявили всі мовленнєві компетенції, були логічні, послідовні та переконливі у доборі аргументів, завершили

міркування умотивованим висновком і при цьому засвідчили орфографічну та пунктуаційну грамотність, лексичну, граматичну, стилістичну вправність, ви заслуговуєте на високий бал оцінювання і гарантований успіх.

 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗАВДАННЯ З РОЗГОРНУТОЮ ВІДПОВІДДЮ (ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ) З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Зміст власного висловлення оцінюють за шістьома критеріями (1, 2, 3а, 3б, 4 та 5). Критерій Змістовий вияв і композиційне оформлення критерію Бали 1. Теза Учасник вправно формулює тезу 2 Учасник не формулює тези вправно 1 Учасник не формулює тези або формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі 0 2. Аргументи Учасник наводить принаймні два доречні й переконливі аргументи 2 Учасник наводить принаймні один доречний аргумент. Аргументи дублюють один одного, тобто другий аргумент перефразовує зміст першого. Один з аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези 1 Учасник не наводить жодного аргументу або наведені аргументи не є доречними 0 3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва Один з аргументів підкріплено принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом з художньої літератури чи інших видів мистецтва 2 Немає мотивації наведення прикладу. Приклад не конкретизований через художній образ. У прикладі є фактичні помилки 1 Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає або він не є доречним 0 3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя Учасник наводить принаймні один доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя, або з власного життя 2 Немає мотивації наведення прикладу; приклад не конкретизований; у прикладі є фактичні помилки 1 Прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає або він не є доречним 0 2 Критерій Змістовий вияв і композиційне оформлення критерію Бали 4. Логічність, послідовність Висловлення демонструє зосередженість на обговорюваній проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу) 2 У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки 1 Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає 0 5. Висновок Висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів 2 Висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами 1 Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не пов’язаний з аргументами та прикладами 0 Мовне оформлення власного висловлення оцінюють за двома критеріями (6а та 6б), як показано в таблицях 2 і 3. Таблиця 2 Критерій Кількість помилок Бали 6а. Орфографія та пунктуація 0–1 4 2–6 3 7–11 2 12–16 1 17 і більше 0 3 Таблиця 3 Критерій Кількість помилок Бали 6б. Лексика, граматика та стилістика 0–1 4 2–4 3 5–7 2 8–10 1 11 і більше 0 Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи дві негрубі помилки рахують як одну грубу. До негрубих зараховують такі помилки: у написанні великої літери в складних власних назвах;· у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;· у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший …);· у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;· у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої послідовності.· Негрубу орфографічну й негрубу пунктуаційну помилки не сумують і не зараховують як одну грубу. Систематичне порушення норм милозвучності (три і більше випадків порушення на одне з правил: у–в, і–й–та) рахують як одну стилістичну помилку. Увага! Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, буде оцінено в 0 балів. Роботу обсягом до 100 слів буде оцінено в 0 балів.

 Приклад написання власного висловлення

Для ілюстрування того, як слід працювати з темою, скористуємося прикладом. Візьмемо таку тему: «Ніколи не довіряй своєму підлеглому. Який не знаходить ніяких хиб у свого начальника» (Коллінз). Зрозуміло, що передусім треба провести роботу з темою, сформулювати власну ідею щодо теми, а вже потім працювати в напрямку створення конструкції майбутнього твору-роздуму. Уявімо, що перші етапи вже пройдені.

Зараз ми маємо створити конструкцію твору. Одним з варіантів конструкції може бути такий:

Теза. На мою думку, Коллінз має рацію, стверджуючи, що справжній керівник ніколи не повинен довіряти підлеглому, який не знаходить жодної вади у свого начальника.

Аргумент 1. Я так думаю, тому що переконаний: будь-яка людина має у своєму характері певні вади, недоліки. Ідеальних, бездоганних у всіх відношеннях людей, у тому числі й керівників, просто не може існувати, оскільки тоді світ був би ідеальним, але, на жаль, цього ми аж ніяк не спостерігаємо в реальному житті.

Приклад до аргументу 1. Це положення про недосконалість людської натури в цілому, а відтак, і натури керівників, можна підтвердити безліччю прикладів із художньої літератури. Зупинюся лише на одному. Згадаймо головного героя поеми давньої української літератури «Слово про похід Ігорів». Ігор – князь, керівник своєї землі і людей. За словами невідомого автора, він наділений багатьма чеснотами: і сміливістю, і розумом, і шанобою до своїх дружинників. Водночас йому притаманні й негативні якості: надмірне славолюбство й певна недалекоглядність. Якби Ігор був ідеальним, то чи трапилися би усі ті недобрі події, що їх зображує давній співець у поемі. Безперечно, ні. Саме ідеальність натури Ігоря стає причиною сумних не лише для князя, а й для всього руського народу наслідків.

Міні-висновок. Таким чином, приклад підтверджує мою думку про те, що ідеальних людей, в тому числі й керівників, годі знайти. Тож якщо не має ідеальних керівників, то підлеглий як критична і чесна людина мав би бачити вади свого керівника, але чомусь він їх не бачить. Найімовірніше, що цей підлеглий просто або не чесна, або боязка людина чи просто підлабузник.

Аргумент 2. Цей висновок дозволяє піти далі й запропонувати ще один аргумент на користь виправданості думки, висловленої Коллінзом: довіряти нечесним, боязким, хитрим людям небезпечно, о це може призвести до кепських наслідків. То ж і керівник, якщо він сам чесний. Має не довіряти тим людям у своєму оточенні, які приховують від нього правду. Зокрема й щодо його вад і прорахунків. Якщо він їм довіриться. То може зазнати багатьох проблем.

Приклад до аргументу 2. Життя дає нам багато прикладів того, як довіра керівника до нечесного підлеглого може коштувати дуже дорого як для самого керівника, так і для його організації. Розкажу про одну з таких життєвих ситуацій. У нашому селі головою колгоспу колись був непоганий чоловік N. Люди шанували його за порядність, хазяйновитість. Не один рік він голодував, а отже. Незабаром навколо нього утворилося коло «наближених»: вони його «найбільше шанували». І він їм повірив… за це він пізніше й поплатився: виявилося, що його шанувальники вже давно за плечима керівника «крутили» свої. А не колгоспні справи. А відповів за це перед законом саме голова.

Міні-висновок. N. був непоганою людиною, але довірився підлеглим які виявилися нечесними по відношенню до нього як керівника. Якби він вчасно розгледів, що під «овечими шкурами» ховаються справжні вовки. То все, мабуть, склалося інакше. Загальний висновок.

Отже, думка Коллінза про те, що справжній керівник ніколи не повинен довіряти підлеглому , який не знаходить жодної вади у свого начальника, послідовно стверджується низкою доказів і прикладів. Єдине, що б я додав до насамкінець, так це уточнив би формулювання мудрої Коллінзової поради для керівника: справжній керівник повинен

навчатися розпізнавати нечесних підлеглих, у цьому йому допоможе їхнє мовчання в той час. Коли вада цього керівника видна і сліпому.

 ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРТИФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ (базовий рівень)

Зміст роботи визначається на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти (затверджено Міністерством освіти і науки України, наказ від 01.10.2014 р. № 1121).

Загальна кількість завдань роботи – 58. На виконання роботи відведено 150 хвилин.

Сертифікаційна робота з української мови і літератури базового рівня складається із завдань трьох форм:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№1–23*, 29–33*, 34–53). До кожного із завдань подано чотири або п’ять варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей А.

2. Завдання на встановлення відповідності (№24–28*, 54–57). До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити «логічні пари»). Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання правильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.

3. Завдання з розгорнутою відповіддю (№58*). Завдання цієї форми передбачає створення учасником зовнішнього незалежного оцінювання власного аргументативного висловлення на дискусійну тему в бланку відповідей Б. Увага! * – завдання з української мови, результат виконання яких буде зараховуватися як державна підсумкова атестація

Схеми оцінювання завдань сертифікаційної роботи з української мови і літератури базового рівня:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді оцінюється в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано.

2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») оцінюється в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів, якщо не вказано жодної правильної логічної пари або відповіді на завдання не надано.

3. Завдання з розгорнутою відповіддю оцінюється від 0 до 20 балів за критеріями змісту та мовного оформлення: 1. Теза: 0, 1 або 2 бали. 2. Аргументи: 0, 1 або 2 бали. 3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва: 0, 1 або 2 бали. 3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя: 0, 1 або 2 бали. 4. Логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали. 5. Висновок: 0, 1 або 2 бали. 6а. Орфографія та пунктуація: 0, 1, 2, 3 або 4 бали. 6б. Лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2, 3 або 4 бали.

Увага! Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, буде оцінено в 0 балів. Роботу обсягом до 100 слів буде оцінено в 0 балів.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з української мови і літератури базового рівня, – 104.

 ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРТИФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ (базовий рівень)

Зміст роботи визначається на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти (затверджено Міністерством освіти і науки України, наказ від 01.10.2014 р. № 1121).

Загальна кількість завдань роботи – 58. На виконання роботи відведено 150 хвилин.

Сертифікаційна робота з української мови і літератури базового рівня складається із завдань трьох форм:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№1–23*, 29–33*, 34–53). До кожного із завдань подано чотири або п’ять варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей А.

2. Завдання на встановлення відповідності (№24–28*, 54–57). До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити «логічні пари»). Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання правильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.

3. Завдання з розгорнутою відповіддю (№58*). Завдання цієї форми передбачає створення учасником зовнішнього незалежного оцінювання власного аргументативного висловлення на дискусійну тему в бланку відповідей Б. Увага! * – завдання з української мови, результат виконання яких буде зараховуватися як державна підсумкова атестація

Схеми оцінювання завдань сертифікаційної роботи з української мови і літератури базового рівня:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді оцінюється в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано.

2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») оцінюється в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів, якщо не вказано жодної правильної логічної пари або відповіді на завдання не надано.

3. Завдання з розгорнутою відповіддю оцінюється від 0 до 20 балів за критеріями змісту та мовного оформлення: 1. Теза: 0, 1 або 2 бали. 2. Аргументи: 0, 1 або 2 бали. 3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва: 0, 1 або 2 бали. 3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя: 0, 1 або 2 бали. 4. Логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали. 5. Висновок: 0, 1 або 2 бали. 6а. Орфографія та пунктуація: 0, 1, 2, 3 або 4 бали. 6б. Лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2, 3 або 4 бали.

Увага! Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, буде оцінено в 0 балів. Роботу обсягом до 100 слів буде оцінено в 0 балів.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з української мови і літератури базового рівня, – 104.

.

 

 

Контакти

Поштова адреса:

Електронна пошта:

Телефони для довідок:

© Юридичний ліцей імені Ярослава Кондратьєва - 2024

 

Передрук усіх матеріалів веб-сайту, в тому числі відеосюжетів, а також
цитування будь-якої інформації дозволяється лише за умови наявності прямого індексованого гіперпосилання на сайт naiau.kiev.ua

 

Відділ комп'ютерного та програмного забезпечення НАВС